ДИТИНА

= дитя 1) ребёнок; младенец 2) (по отношению к родителям) дитя; (в косвенных падежах - обычно) сын или дочь 3) (перен. - о наивном человеке) дитя, ребёнок; младенец (неопытный) як дитина — как дитя, как ребёнок; по-детски (в знач. обстоят.) 4) (перен. порождение, продукт чего-н.) детище; (о человеке) дитя

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ДИТИНЕЦЬ →← ДИТБУДИНОК

Смотреть что такое ДИТИНА в других словарях:

ДИТИНА

Дай, Боже, дитину, най хоч відпочину.Молилась жінка, яка тяжко працювала без відпочинку, надіючись відпочити у злогах.Дитина доти рачкує, поки в ногах ... смотреть

ДИТИНА

Бабинець (дитя, народжене від жінки в старому віці), безштанько, бігунець (вже бігає), бігунчик (т.с.), біднятко (дит. бідних батьків), близнюк, близня... смотреть

ДИТИНА

ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́ пестл., ЧОЛОВІ́ЧОК пестл., ДІТВА́К розм., ВИ́ЛУПОК зневажл. Давно те минуло, як, мала дитина, ... смотреть

ДИТИНА

бі́сові (вра́жі, су́чі і т. ін.) ді́ти, лайл. Уживається як лайливий або добродушно-лайливий вислів на чиюcь адресу. Позад себе він чує приглушений регіт — з нього ж, бісові діти, насміхаються (М. Стельмах); — По їх січовому розуму, ніщо на світі не стоїть (не варте) ні радості, ні печалі. Філософи, вражі діти! (П. Куліш). бі́сова дити́на. — Заснеш ти сьогодні чи ні, бісова дитино? — накричала на неї (дівчинку) Олена (Григорій Тютюнник). вихлю́пувати / ви́хлюпнути (ра́зом) з ку́пелем і дити́ну. За другорядним, непотрібним і т. ін. не визнавати, не помічати і т. ін. суттєвого, істотного, основного. Але в справедливому гніві проти “віршоробів” чи не губимо ми уваги до особливостей віршованого слова, чи не вихлюпуємо разом з купелем і дитину (З газети). дитя́ (дити́на, син) приро́ди. Людина, якої не торкнулися цивілізація, культура, виховання. Ще перед двома роками був (Янош), можна сказати, дикун, дитя природи, а нині в жаднім (жоднім) салоні не повстидається (І. Франко); З цими дітьми природи треба було політикувати (В. Винниченко); Кров приливає гуцулові до тіла, і святкують сини природи спільне свято з матір’ю природою (Г. Хоткевич). як малі́й дити́ні, зі сл. годи́ти, догоджа́ти і под. Дуже, надто, надмірно. Тільки братова багацько гордувала. Вже ж я й годила як малій дитині, та ні, не вгодила! (Марко Вовчок); Де б він (наймит) так іншим разом стерпів панотцеві?! А тепер мусив. Годив як малій дитині (Л. Мартович). як (мов, ні́би і т. ін.) пі́сля ма́ківки (ма́ківок, ма́ку), перев. зі сл. спа́ти, засну́ти і т. ін. Міцно, непробудно, дуже добре. Він (Перегуда) наряд на роботу дає звечора, а вранці, коли той наряд починають виконувати на господарстві і зчиняється лайка, Перегуда спить, як після маківки (В. Кучер); — Вночі спала? — Мов після маківки.— То все буде гаразд (М. Стельмах); Кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки (Ю. Збанацький); Спав, як після маківок (З газети); Переживши наліт, всі .. заснули, як після маку (І. Муратов). як дити́на пі́сля ма́ківки. Там Коваленко простелив газету, підклав під голову чемодан і заснув міцно й безтурботно, як дитина після маківки (П. Загребельний).... смотреть

ДИТИНА

-и, ж. (мн. діти, -ей). 1) Маленька дівчинка або маленький хлопчик. || перен. Про наївну, недосвідчену людину. 2) Син або дочка незалежно від їх віку.... смотреть

ДИТИНА

імен. жін. роду, тільки одн. жив.ребенок сущ. муж. рода, только ед.ч.; одуш.

ДИТИНА

дітвак, чадо; (мала) мали, маленя, обр. опецьок, капшук, карапуз, дит. ляля; (до року) немовля, пискля, пискун, ф. голопуцьок; (моя) нащадок, плоть і кров; У ФР. син, дочка, хлопець, парубок, спадкоємець; (своєї епохи) продукт, виразник, плоть від плоті; П. простак, наївняк, молоде-зелене; дитинча, дитиня, дитятко, дитяточко, Дитинка, дитинонька, дитинчатко, дитя.... смотреть

ДИТИНА

Child (pl. children), baby, little one; (немовля) infant; розм. kid, kiddyгрудна дитина — infant, nurseling, babyмаленька дитина, дитинка — baby, chit,... смотреть

ДИТИНА

-и, ж. (мн. діти, -ей).1》 Маленька дівчинка або маленький хлопчик.|| перен. Про наївну, недосвідчену людину.2》 Син або дочка незалежно від їх вік... смотреть

ДИТИНА

【阴】1) 婴儿, 小孩2) 子, 女2) 转 幼稚的人Як дитина 孩子气地, 幼稚地2) 转 产物, 产儿

ДИТИНА

дити́на[диетина]-ние, д. і м. -н'і

ДИТИНА

(мн – діти) ім child (pl – children) • жорстоко поводиться з дитиною to abuse a child • утримання та виховання дітей maintenance and upbringing of children... смотреть

ДИТИНА

[dytyna]ж.dziecko

ДИТИНА

Людина від моменту народження до юнацького віку, організм якої інтенсивно росте.

ДИТИНА

(син або дочка для батьків) пестл. дитя, дитинча, (грудна) немовля, (більше) розм. маля, малюк.

ДИТИНА

детина (дитина)1. дзіця;2. юнак, дзяцюк;3. парабак, слуга;4. наглядчык

ДИТИНА

людина від моменту народження до юнацького віку, організм якої інтенсивно росте.

ДИТИНА

Дити́на, -ни, -ні; ді́ти, -те́й

ДИТИНА

дити́на:◊ пригу́ляти дити́ну → "пригуляти"

ДИТИНА

дити́на іменник жіночого роду, істота

ДИТИНА

{диети́на} -ние, д. і м. -ні.

ДИТИНА

син. кіндер, пацик.

ДИТИНА

-и ż dziecko

ДИТИНА

ბავშვი

ДИТИНА ЗА ПОХОДЖЕННЯМ

(від певної особи) child of body

ДИТИНА РОЗЛУЧЕНИХ БАТЬКІВ

child from a split home, child of a broken home

T: 226