ЩЕБЕТЛИВИЙ

щебетливый; реже говорливый (о человеке)

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

ЩЕБЕТУН →← ЩЕБЕТАТИ

Смотреть что такое ЩЕБЕТЛИВИЙ в других словарях:

ЩЕБЕТЛИВИЙ

БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ... смотреть

ЩЕБЕТЛИВИЙ

ЩЕБЕТЛИ́ВИЙ, а, е.1. Який постійно, невпинно щебече (у 1 знач.).Ні поля, ні гаї, Ні пташки щебетливі Не приспали мої Суми-болі вразливі (Б. Грінченко);... смотреть

ЩЕБЕТЛИВИЙ

-а, -е. 1) Який постійно, невпинно щебече (у 1 знач.). 2) перен. Який швидко, жваво говорить, розмовляє (перев. про жінок і дітей).

ЩЕБЕТЛИВИЙ

щебетли́вий[шчеибеитливией]м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і

ЩЕБЕТЛИВИЙ

-а, -е.1》 Який постійно, невпинно щебече (у 1 знач. ).2》 перен. Який швидко, жваво говорить, розмовляє (перев. про жінок і дітей).

ЩЕБЕТЛИВИЙ

ад'єктивщебетливый

ЩЕБЕТЛИВИЙ

див. балакучий

ЩЕБЕТЛИВИЙ

{шчеибеитли́вией} м. (на) -вому/ -вім, мн. -ві.

ЩЕБЕТЛИВИЙ

Щебетли́вий, -ва, -ве

ЩЕБЕТЛИВИЙ

(- пташок) співучий; (хто) БАЛАКУЧИЙ.

ЩЕБЕТЛИВИЙ

щебетли́вий прикметник

T: 107