піти з життя (в могилу, від нас); лягти в землю (труну, домовину, гріб, яму, могилу); закрити (заплющити, замкнути і т. ін.) очі, тільки док.; заснути ... смотреть
ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАС... смотреть
Він своєю смертю не умре.Про дуже лихого чоловіка, якому ворожать неприродну смерть, бо за кривду хтось його уб'є.Дай, Боже, умерти, та не під чужим пл... смотреть
недок. умирати, док. умертиto die, to expire; поет. to pass away, to depart this life, to breathe one's last, to go henceумерти від сміху — перен. to s... смотреть
хоч умри́. 1. Обов’язково, незважаючи ні на що; що б там не було, у будь-якому випадку. Має (Кульбака) непереборне бажання тікати. В нього це ніби ідея фікс: на волю, хоч умри! (О. Гончар). 2. Уживається для підкреслення неможливості здійснити що-небудь, зрозуміти, збагнути щось. Треба було її заспокоїти, але прокляті слова! Завжди .. юрбою товпляться на кінчику язика. А тут — хоч умри! (С. Журахович).... смотреть
док., сконати, кінчитися, ПОМЕРТИ, переставитися, ур. відійти , упокоїтися, спочити , піти в лоно Авраамове , перенестися у Божу вічність , о. сплющити очі навіки, зійти в могилу, заплющити очі, переступити на той світ, випустити дух, пуститися духу, віддати Богові духа , простягнути ноги, дати дуба, віддати кінці, вул. опрягтися, ґиґнути, задерти ноги; (в бою) |по|лягти, загинути; п! УМИРАТИ.... смотреть
уме́рти[ўмертие]= вмертиўмру, ўмреш, ўмреимо, ўмреите; нак. ўмри, ўмр'іт'
(перестати жити) померти, упокоїтися, розм. відійти, (поступово) згаснути, (у бою) загинути, полягти, лягти, вульг. одубіти, ґиґнути, сконати// віддати Богу душу, скінчити вік, (загибати) приймати смерть, віддавати життя за когось, накладати головою.... смотреть
УМЕ́РТИ див. умира́ти.
Умерти См. Умірати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 337.
див. умирати.
Уме́рти, див. умира́ти
{ўме́ртие} = вмерти ўмру, ўмреш, ўмреимо́, ўмреите́; нак. ўмри, ўмріт.
уме́рти дієслово доконаного виду
Сканаць
див. умирати.
zob. умирати
сканаць
сканаць