ВБІК (УБІ́К), присл.У сторону від кого-, чого-небудь.Зирк! а віз його далеченько – воли звернули вбік і пасуться (Марко Вовчок);Роман підійшов до матер... смотреть
ВБІК (УБІК) – В (У) БІКВбік (убік), присл. В сторону від когось, чогось, у якийсь бік. Легенька хвиля ледве помітно зносить човна вбік (О.Донченко); Ва... смотреть
ВБІК (УБІ́К), присл. У сторону від кого-, чого-небудь. Зирк! а віз його далеченько — воли звернули вбік і пасуться (Вовчок, І, 1955, 351); Роман підійшов до матері й почав умовляти стару, дивлячись кудись убік неспокійними очима (Коцюб., І, 1955, 122); Легенька хвиля ледве помітно зносить човна вбік (Донч., V, 1957, 12). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 301.... смотреть
ВБІК (УБІ́К) (у сторону від кого-, чого-небудь), НАБІ́К. Килина відійшла вбік, щоб бути самій (Є. Гуцало); Кінь плигнув убік (Григорій Тютюнник); Деві ... смотреть
(убік), присл. У напрямку від кого-, чого-небудь.
Вбік, присл. Доро́га поверта́ла вбік
прислівник
【副】 往一边, 向侧面, 向旁边
вбік прислівник гля́нути вбік незмінювана словникова одиниця
(убік), присл. У напрямку від кого-, чого-небудь.
Unna, vekk
Sideways
убік w bok
გვერდზე