СУСПІЛЬ

1) нар. сплошь 2) предл. с твор. п. рядом (с кем, с чем), подле (кого, чего)

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

СУСПІЛЬНІСТЬ →← СУСЛО, СУСПЕНЗІЯ

Смотреть что такое СУСПІЛЬ в других словарях:

СУСПІЛЬ

СУ́СПІЛЬ, присл.1. По всій поверхні; суцільно.Усі села суспіль ніби залиті старими садками (І. Нечуй-Левицький);А по всій могилі – бур'ян – не суспіль,... смотреть

СУСПІЛЬ

I. ПО́РЯД (в одному ряді, на одній лінії, на однаковому рівні), РЯ́ДОМ, РЯДКО́М, ВРЯД (УРЯ́Д), О́БРУЧ розм. рідше, СУ́СПІЛЬ розм., ПО́МІЖ діал.; ПО́КОТ... смотреть

СУСПІЛЬ

присл. 1) По всій поверхні; суцільно. 2) Поряд, поруч. 3) у знач. прикм., з оруд. в. та прикм. "з". Указує на просторову близькість, суміжність кого-,... смотреть

СУСПІЛЬ

присл. 1》 По всій поверхні; суцільно.2》 Поряд, поруч.3》 у знач. прикм. , з оруд. в. та прикм. "з". Указує на просторову близькість, суміжність ко... смотреть

СУСПІЛЬ

Суспіль нар. 1) Вмѣстѣ, рядомъ. Кумова хата стоїть суспіль з моєю. Волч. у. 2) Сплошь. Поле суспіль засіяне буряками. Рк. Левиц. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 231.... смотреть

СУСПІЛЬ

прислівникприйменникподле

СУСПІЛЬ

су́спіль 1 прийменник незмінювана словникова одиниця су́спіль 2 прислівник незмінювана словникова одиниця

СУСПІЛЬ

Су́спіль, присл.

T: 127