СТІ́ЙБИЩЕ, а, с.1. Тимчасове поселення кочівників.Вдалині вночі ледве помітно блищали вогники – то були стійбища каракалпаків, і старий казах-провідник... смотреть
-а, с. 1) Тимчасове поселення кочівників. 2) Селище осілих народностей Приамур'я та Сахаліну. 3) Місце відпочинку тварин і пастухів на пасовищі.
-а, с. 1》 Тимчасове поселення кочівників.2》 Селище осілих народностей Приамур'я та Сахаліну.3》 Місце відпочинку тварин і пастухів на пасовищі.
сті́йбище[с'т’ійбиешчеи]-шча, м. (ў) -шч'і
1) (кочівників) nomad camp2) (для худоби) cattle pen, restling place for cattle
імен. сер. родустойбище
Недовгочасне поселення кочового племені у первіснообщинний період.
див. оселя
-а n postój, obozowisko, koczowisko
сті́йбище іменник середнього роду
{сті́йбиешчеи} -шча, м. (ў) -шчі.