ВІДШТО́ВХУВАТИ (своїми вчинками, словами, ставленням до когось робити його чужим, далеким, припиняти дружні, близькі стосунки з ним), ВІДДАЛЯ́ТИ, ВІДСТ... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: відчуживши1. викликати припинення близьких стосункiв з ким-небудь2. (юр.) спираючись на певний з... смотреть
недок. відчужувати, док. відчужитиюр. to alienate
ВІДЧУ́ЖИТИ див. відчу́жувати.
див. відчужувати.
відчу́жити дієслово доконаного виду
див. відчужувати.