СЕРЕ́ДНИК, а, ч., спец.1. Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь.Складається [срібний медальйон] з двох восьмикутних бляшок, в... смотреть
сере́дник 1. прийом, спосіб (ст): Між іншими середниками, які подає нам св. Віра, приходить і цей на думку: читати героїчні подвиги св. Мучеників і наслідувати їхню посвяту (Шептицький)2. ліки або предмети, необхідні для лікування чи попередження хвороб (ст): Тиф – це пошесна недуга. Може поширитися в інституті, і тоді інститут замкнуть. Але і без того можуть ужити того середника, коли вже є один випадок недуги (Шухевич); Волос вже грубо посивів, і Бурачинський красив його якимсь середником (Шухевич) 3. (перев. мн. сере́дники) засоби до існуваня (ст): Посади, заробіток, помешканє, картки на хліб і на середники поживи дістає тільки той, що є у справах совісти послушником-рабом безбожної влади (Шептицький)... смотреть
-а, ч., спец. 1) Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. 2) Середній поперечний брусок у віконній рамі або дверях. 3) Пробіл ... смотреть
-а, ч. , спец. 1》 Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь.2》 Середній поперечний брусок у віконній рамі або дверях.3》 Пробіл... смотреть
імен. чол. родусредник
Сере́дник, -ка; -ники, -ків
Засіб, ярміс, спромога
сере́дник іменник чоловічого роду
Те саме, що і перечка.
астр.; техн. средник
средник дверей