СВЯТИ́ТИСЯ, свя́титься, недок.1. заст. Бути шанованим як святиня.Я дивуюся на персів, Що корова в них святиться (А. Кримський);Тільки тобою білий святи... смотреть
святиться, недок. 1) заст. Шануватися як святиня. 2) церк. Висвячуватися в духовний сан.
святиться, недок. 1》 заст. Шануватися як святиня.2》 церк. Висвячуватися в духовний сан.
Підлягати висвячуванню в духовний сан; рукопокладатися
святи́тися дієслово недоконаного виду