РИК

рык; рёв

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

РИКАТИ →← РИЗНИЦЯ

Синонимы слова "РИК":

Смотреть что такое РИК в других словарях:

РИК

рик сущ., кол-во синонимов: 1 • комитет (59) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. .

РИК

РИК, у, ч.Сильний рев тварин (перев. свійських), злісне ричання (хижаків).Дикий рик раненого медведя розлягався чимраз дужче (І. Франко);Панський двір ... смотреть

РИК

РИК, у, ч. Сильний рев тварин (перев. свійських), злісне ричання (хижаків). Дикий рик раненого медведя розлягався чимраз дужче (Фр., VI, 1951, 14); Панський двір все голосніше реве. Корови не мукають вже, а хриплим, скрипучим риком, повним одчаю і муки, кличуть рятунку (Коцюб., І, 1955, 61); Він пригадав, як колись, почувши оленячий рик у лісах, збирались на цьому дворі, сідлали коней вої [воїни] (Скл., Святослав, 1959, 11); // перен. Гучний, різкий крик, що нагадує ричання. У клапті розлетілася чорна крамна сорочка. Гандзюк закрив обличчя руками і, страшно, з риком і хрипом, закричав від болю на всю канцелярію (Кос., Нов., 1962, 213); // перен. Будь-який різкий, сильний звук. Грек.. серед бризків і рику хвиль почав розпутувати ланцюг (Коцюб., І, 1955, 391); Іраклій смикнув за шнур. Гармата з риком аж підплигнула, і ту ж мить чорний дим стовпом повалив з головного танка, і він спинивсь (Головко, І, 1957, 288). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 533.... смотреть

РИК

РЕВІ́ННЯ, РЕВ, РЕ́ВИЩЕ розм., РЕ́ВНЯВА розм., РЕ́ВІТ діал.; РИ́КАННЯ, РИК, РИЧА́ННЯ, МУ́КАННЯ. Поверталися з паші корови. Вулиці й двори виповнювалися ... смотреть

РИК

-у, ч. Сильний рев тварин (перев. свійських), злісне ричання (хижаків). || перен. Гучний, різкий крик, що нагадує ричання. || перен. Будь-який різкий,... смотреть

РИК

-у, ч. Сильний рев тварин (перев. свійських), злісне ричання (хижаків).|| перен. Гучний, різкий крик, що нагадує ричання.|| перен. Будь-який різ... смотреть

РИК

    (Санскр.) Стих "Риг-Веды".Источник: "Теософский словарь"

РИК

[ryk]ч.ryk

РИК

Начальная форма - Рик, винительный падеж, слово обычно не имеет множественного числа, единственное число, имя, мужской род, одушевленное

РИК

імен. чол. родурык

РИК

РИК рика, м. (нов.). Районный исполнительный комитет (составлено из первых букв этих слов).

РИК

Рик, ри́ку; ри́ки, -ків

РИК

рик іменник чоловічого роду

РИК

РВК муж.

РИК

Мантры (стихи) Ригведы.

РИК

rajona izpildkomiteja

РИК

рик, -у

РИК

Рик

РИК

РВК

T: 127