Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
ПРО́СТІР, про́сто́ру, ч.1. тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю і обсягом.На кілька... смотреть
БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ,... смотреть
Одна з об'єктивних форм існування всіх речей, так само як і час. Уявлення щодо П. і часу змінювались на протязі історії людства, відображаючи складні процеси пізнання світу, образне сприйняття якого безпосередньо віддзеркалювалось в архітектурі та образотворчому мистецтві. Тобто простір в архітектурі це не просто проміжок між внутрішніми стінами і простінками у споруді або між окремими будівлями, штучне середовище призначене для життєдіяльності людини і суспільства, це не елементарний ілюзорний геометричний феномен в живопису і графіці, а передовсім складна форма розуміння дійсності, котра наочно ілюструє історію людського бачення світу, місця Людини у Космосі. На протязі багатьох тисячоліть розвитку людства сформувались низка видів, серед яких: ~ абстрактний (несумірний, раціональний) — позбавлений наочної можливості конкретних вимірювань. На відміну від зображень за допомогою прямої перспективи, де однакові за розмірами предмети показані зменшеними при віддаленні від глядача, в японському живопису кожна фігура, кожен предмет, незважаючи на реальність зображення складає свій просторовий клаптик, існують самі по собі і у сумі не дають ніякого уявлення ні про розміри, ні про відстані. Подібне явище спостерігається і при зворотній перспективі, яку вживали у Середньовіччі. П. а. в архітектурі формується внаслідок того, що внутрішнє середовище здається залишком якогось більшого, яке витиснуто масою, як це мало місце у колонних залах Стародавнього Єгипту, Ахеменідського Ірану або мусульманського Сходу. Внаслідок людина здається загубленою у такому просторі або відчуває себе перенесеною в інший світ, чим користувались зокрема зодчі Візантії у ранній період. Відсутність просторових орієнтирів спостерігалось і ~ конкретний (сумірний, раціональний) — загальне середовище або його частини, яке уявляються спроможними і зрозумілими для реальної дії пересічної людини. В архітектурі таким є зокрема П. античності, раннього ренесансу, де спостерігається ясність просторових відрізків, їх масштабна розмірність відносно людини. Навіть ілюзорні розписи тих часів, які зорово розширяли межі П., не втрачають конкретики, бо зображення здаються перенесеними в сучасне середовище, у котрому міг би діяти і глядач. Такого ж докладного розгляду заслуговують П., притаманні образотворчому мистецтві і архітектурі: аналітичний і диференційований, висотний і широтний, динамічний і статичний, косний (примітивний) і апріорний, конечний і нескінчений, поздовжній (лонгитудинальний) і поперечний (латитудинальний), живописний і пластичний, а також ілюзійний, інтегральний, синтетичний та цілісний.... смотреть
1) space; (свобода, роздолля) scope; ampleness, spaciousness, extend, extension, expanse; розм. elbow-roomбезповітряний простір — vacuumмертвий простір... смотреть
простору, ч. 1) тільки одн., філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю та обсягом. 2) Необмежена про... смотреть
Iмножина довільних об'єктів (точок, функцій, векторів, чисел і т. п.), між якими визначена певна відповідність (напр., відстань); такі об'єкти називают... смотреть
простору, ч. 1》 тільки одн. , філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка характеризується протяжністю та обсягом.2》 Необмежена п... смотреть
імен. чол. роду1. (філос.) одна з основних об'єктивних форм існування матерії2. необмежена протяжність (в усіхвимірах, напрямах)3. вільний, великий обш... смотреть
про́стір[прос'т'ір]простору, м. (на) простор'і, мн. просторие, простор'іў
Iобшир, привілля, просторище, просторінь, розгін, роздоли, роздолля, розліг, розлоги, розложище, розширIIдив. далечінь
Абсягабшарпакойпрасторапрасцягразлегласцьразлограскошасаля
【阳】1) 空旷地方, 广漠地域, 广阔幅员; 广袤千里2) 转 自由(自在), 不受拘束, 无拘无束3) 哲 空间
хохл. (простор) обширобшир, розлоги, розліг, широчінь, див. роздолля
[prostir]ч.przestrzeń
просторінь, обшар, поет. шир; (землі) територія, площа, терен; П. розмах, воля, роздолля; (під що) вільне місце; просторище, просторість, просторовисько.... смотреть
абсягабшарпакойпрасторапрасцягразлегласцьразлограскошасаля
абсяг абшар пакой прастора прасцяг разлегласць разлог раскоша саля
{про́стір} про́сто́ру, м. (на) про́сто́рі, мн. про́сто́рие, про́сто́ріў.
(вільна частина якоїсь поверхні) ширина, обшир, дозвілля, довкілля.
-остору m przestrzeń боязнь простору lęk przestrzeni
Про́стір, -тору; -тори, -рів
техн. протяжение (пространство), пространство
про́стір іменник чоловічого роду
Rum, rymd
Rom
Rum
див. простір і час
простір, простору
სივრცე
limits
space
пространство близости
Математичний простір, в якому чинний постулат паралельності Евкліда: прикладом п. е. може служити звичайний тривимірний простір, в якому кожна точка ха... смотреть
окрестностное пространство
ПРОСТІР і ЧАС - філософські категорії, які позначають основні форми буття матерії. Простір передає спосіб співіснування розмаїтих матеріальних утворень, час - спосіб зміни матеріальних явищ. У звичайній мові П. і Ч. найчастіше позначають первинні загальнолюдські інтуїції, за допомогою яких сприймається та емпірично осмислюється навколишній життєвий світ людини. У науці (математиці, фізиці, біології, соціології та ін. ) концепції П. і Ч. можуть використовуватися для досягнення найрізноманітніших епістемологічних цілей: аналітичних, евристичних, експлікативних, репрезентаційних та ін. У природознавстві вони використовуються насамперед як засоби, за допомогою яких передаються вихідні онтологічні припущення про світ, на базі яких потому розробляються всеохопні наукові картини світу - евклідівська, ньютонівська, релятивістська, квантово-релятивістська та ін. Сучасні зміни припущень про П. і Ч. зробили більш радикальний переворот у поглядах на Всесвіт. Класичне розуміння про Всесвіт як такий, що існував, існує та існуватиме завжди, у XX ст. змінилося на уявлення про Всесвіт, який еволюціонує (виник 15 - 20 млрд. років тому і, вірогідно, закінчить своє існування у майбутньому). Концепції П. і Ч. можуть використовуватись у науці і як своєрідний просторово-часовий словник, у термінах якого здійснюється попередня реєстрація результатів наукових спостережень, вимірів, експериментів. Теоретики найрізноманітніших наукових галузей (від космології до культурології) використовують П. і Ч. як концептуальні елементи, за допомогою яких конструюються універсальні теоретичні моделі, що призначені для понятійної репрезентації не тільки фізико-космологічних реалій, а й лінгвістичних, психічних, культурологічних феноменів.... смотреть
ПРОСТІР і ЧАС СОЦІАЛЬНИЙ - категорії, що характеризують соціальне буття як процес поєднуючих і змінюючих один одного способів діяльностей людей. П. і Ч.с. діють на рівні буття соціальних індивідів як умови зв'язаності, безперервності, організованості соціального процесу, тобто виявляються соціальними зв'язками, що координують послідовність і поєднання людських сил, дій та їхніх втілень. У традиційних формах суспільства просторові характеристики соціального буття в основному підпорядковували собі часовий вимір. У Новий час ця залежність перевертається: час стає основним виміром соціальних якостей людей і предметів. Будь-які людські сили і здібності зводяться до середніх або необхідних затрат часу, можуть в соціальному процесі транслюватися і підсумовуватися. Прихильники філософії життя вважають, що науці вдалося перетворити в об'єкт усе, що має форму простору, бо це єдиний спосіб для неї оволодіти об'єктом. Тільки та реальність, яка не має просторової форми, може чинити опір сучасній цивілізації; такою реальністю є час, який і становить стрижень структури життя. Оволодіти часом можна, лише увійшовши в його течію (примусово це зробити не можна). Для різноманітних інтерпретацій часу філософією історії спільним є протиставлення "живого" часу часові "опростореному" (як послідовності моментів "тепер", що є індиферентними до тих явищ, які в ньому протікають). Проблема соціального та історичного часу - одна з центральних у філософії Вергсона, Дильтея, Літта, Ортеги-і-Гассета, Гайдеггера.... смотреть
— певним чином структурована сукупність знань і уявлень, котрим володіє будь-яка мовна особистість, кожен мовець. Див.: Простір лінгвокультурний; Про... смотреть
— певним чином структурована сукупність знань і уявлень, якими з необхідністю володіють усі особи, які входять у той чи інший соціум, певну національну лінгвокультурну спільноту.<br> Див.: <em>Простір</em> <em>лінгвокультурний;</em> <em>Простір</em> <em>соціокультурний.</em><br> Пор.: <em>Простір</em> <em>когнітивний</em> <em>індивідуальний.</em>... смотреть
— форма існування культури у свідомості її носіїв. П.л. співставний з ментальним (когнітивним) простором (індивідуальним і колективним), оскільки формується сукупністю індивідуальних і колективних просторів усіх представників національної лінгвокультурної спільноти. Наприклад, український культурний простір, англійський культурний простір та ін.<br> Див.: <em>Культура;</em> <em>Простір</em> <em>ментальний;</em> <em>Простір</em> <em>когнітивний</em> <em>індивідуальний;</em> <em>Простір</em> <em>когнітивний</em> <em>колективний.</em><br> Пор.: <em>Простір</em> <em>семантичний.</em>... смотреть
— див. Простір когнітивний колективний.
пространство признаков
— система категорій групової свідомості, за допомогою якої у межах певної національної лінгвокультурної спільноти здійснюється оцінка і класифікація різних об’єктів і понять.<br> Див.: <em>Спільнота</em> <em>національна</em> <em>лінгвокультурна;</em> <em>Картина</em> <em>світу</em> <em>концептуальна;</em> <em>Картина</em> <em>світу</em> <em>мовна.</em><br> Пор.: <em>Простір</em> <em>лінгвокультурний;</em> <em>Простір</em> <em>ментальний.</em>... смотреть
— система категорій індивідуальної свідомості, за допомогою якої здійснюється оцінка і класифікація об’єктів і понять. Див.: Простір семантичний.
1. Поле соціальної діяльності, яке включає сукупність значимих соціальних груп, індивідів, об’єктів в тому чи іншому їх взаємному розташуванні. 2. Уява індивіда або групи про своє місце в суспільстві. англ. social space; нім. Sozialraum m -(e)s, -e; угор. szociális tér; рос. пространство социальное.... смотреть
див. простір і час соціальний
пространство состояний
множина різноманітних наборів товарів (x) із невід’ємними координатами.