П'ЯНИ́ЦЯ (той, хто зловживає алкогольними напоями), АЛКОГО́ЛІК, ПИТУ́ЩИЙ, ПИТЕЦЬ, ПИЯ́К (ПИЯ́КА) розм., ВИПИВА́КА розм., ОПИЯ́КА розм., ПРОПИЯ́КА знева... смотреть
ПИЯ́К, а́, ч., розм.Той, хто постійно і надмірно п'є спиртні напої, має хворобливу пристрасть до них; алкоголік, п'яниця.Пияком звичайно є той, хто п'є... смотреть
-а, ч., розм. Той, хто постійно і надмірно п'є спиртні напої, має хворобливу пристрасть до них; алкоголік, п'яниця.
імен. чол. роду, жив.пропойца
[pyjak]ч.pijak
-а, ч. , розм. Той, хто постійно і надмірно п'є спиртні напої, має хворобливу пристрасть до них; алкоголік, п'яниця.
Пия́к, -ка́, -ко́ві; пияки́, -кі́в і пия́ка, -ки, -ці; пия́ки, -я́к
пияка, п'яниця, заливаха, ВИПИВАКА, питець, як ім. питущий, о. не-минай-корчма; п! АЛЬКОГОЛІК.
див. п'яниця
(той, хто зловживає алкогольними напоями) п'яниця.
пия́к іменник чоловічого роду, істота розм.
пия́к :◊ налого́вий пия́к → "налоговий"
пияк, -а
п'яниця