ОПЕРТЯ́, я́, с., розм.1. Те саме, що опо́ра 1, 3, 4.Позіхаючи і примощуючись на канапці так, щоб голова мала опертя, починає він: .. – Було воно так (І... смотреть
ОПО́РА (те, на що спираються або на що можна спертися), ПІДПО́РА, ОПЕРТЯ, О́ПІР діал. Шукала ногами опори, але не знаходила (Г. Хоткевич); І не раз йог... смотреть
(кому/чому) імен. сер. родуопора сущ. жен. рода¤ точка опертя -- точка опоры
-я, с., розм. 1) Те саме, що опора 1), 3), 4). 2) рідко. Те саме, що опір 1).
[opert'a]с.opór (опір), opora (опора)
-я, с. , розм. 1》 Те саме, що опора 1), 3), 4).2》 рідко. Те саме, що опір 1).
підпертя, підпора, підвалина, опора; (в житті) захист, поміч, допомога, підтримка, п. плече, рука.
опертя́ 1 іменник середнього роду опора розм. опертя́ 2 іменник середнього роду опір розм.
див. основа; підпора
див. опора