лама́ти / налама́ти хребта́. Важко працювати, надриватися на роботі. — Послала до нього (до багача) сина. Ламав там хребта (О. Гончар); — Любить цивілізацію,— подумав Гуменний,— то хай же хоч раз наламає хребта заради неї. Хіба мішок з снарядами такий уже важкий ради цієї високої мети (О. Гончар). наби́ти / набива́ти (собі́) ру́ку на (в) чому і без додатка. Набути досвіду, уміння, вправності, майстерності і т. ін. в чому-небудь. Кріпкі дід були, руку на житті набили (Остап Вишня); Є загроза, що після війни з’явиться .. багато письменників, ..що наб’ють собі руку на нарисах (О. Довженко); Він (поет), як кваліфікований ремісник, “набив собі руку” і пише зразу, швидко (Деякі пит. поет. майстерн.); — Руку набив, можна сказати, на ремонті машин, а хотілося більшого — щоб не підправляти, а обновляти машини (З журналу). налама́ти ру́ки. По очах Марко знав, чому скотина нудиться, доглядав, годив, наламав руки, вміло роздоював (К. Гордієнко). наби́та рука́ у кого. Оте кіно у нас буває щонеділі, З району приїздить. Ну, я при цьому ділі Допомагаю їм: у мене.. На всяке майстерство набита, бач, рука (М. Рильський). накру́чувати / накрути́ти (налама́ти) хвоста́ кому. Картати, лаяти когось за щось. Бухгалтерії накручував хвоста в широкому масштабі, щоб не грали в робочий час у шахи (Є. Кравченко); — Давай, давай, а то прийде дядько Прокіп, він нам за таку оранку наламає хвоста (Григорій Тютюнник); — За скиртування соломи .. їм хвоста наламали (О. Сизоненко). налама́ти (наруба́ти) дров / лама́ти дро́ва. Повестися необдумано, допустити багато помилок, завдати шкоди. — Вони дійсно там наламали дров, .. Силою дітей заганяли до школи (Ю. Збанацький); — Нарубав ти дров, Мостовий, у цих питаннях (М. Зарудний); — Що ти там дров нарубав? Дуже мені приємно одержувати з редакції листи про твою поведінку (Григорій Тютюнник); — А коли розумієш, так навіщо ж ламаєш дрова? Навіщо штучно розпалюєш незадоволення?! (П. Рєзніков). налама́ти язика́. Навчитися добре говорити. — Думаю, коли відкалатаєте в армії стільки, скільки я, то й ви не гірше язика наламаєте (Переклад С. Масляка).... смотреть
НАЛАМА|ТИ (1*), Ю, -ѤТЬ гл. Сорвать, нарвать чего-л.: петръ влѣзъ во ѡградъ бремѧ налама ѡвоща СбТр к. XIV, 190 об.
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: наламавшиналоматьДеепричастная форма: наломав
недок. наламувати, наломлювати, док. наламатиto break (a quantity of)наламати дров — перен. to commit follies
[nałamaty]дієсл.nałamać
НАЛАМА́ТИ див. нала́мувати.
див. наламувати.
【完】 见 наламувати
-аю, -аєш nałamać, ~ гілля nałamać gałęzi
налама́ти дієслово доконаного виду
див. наламувати.
техн. наламывать