Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
МИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., МИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.1. кого, що і без прям. дод. Пересуваючись уперед, залишати кого-, що-небудь позаду, в стороні; пом... смотреть
БІ́ГТИ (про час, події — швидко, непомітно минати), ПРОБІГА́ТИ, ПЕРЕБІГА́ТИ, ЗБІГА́ТИ, ПРОНО́СИТИСЯ, МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., ЛЕТІ́ТИ підсил.,... смотреть
-аю, -аєш, недок., минути, -ну, -неш, док. 1) перех. і без додатка. Пересуваючись вперед, залишати кого-, що-небудь позаду, осторонь; поминати, промин... смотреть
-аю, -аєш, недок. , минути, -ну, -неш, док. 1》 перех. і без додатка. Пересуваючись вперед, залишати кого-, що-небудь позаду, осторонь; поминати, пром... смотреть
Дві смерти не може бути, а одної ніяк не минути.Ризикуючи життям в небезпечнім ділі.Є — то минеться, а нема — то обійдеться.Коли є, то зужиємо, а як не... смотреть
недок. минати, док. минути1) (залишати позаду) to pass, to leave behind2) перев. док. (уникати) to escapeцього не минути — it cannot be escapedчому бут... смотреть
не мину́ти рук чиїх, кого. 1. Бути схопленим ким-небудь, не уникнути когось, попастися комусь. Він (Роман) зовсім не сподівався, що Левантина буде така вперта .. Але хай не брикає! Його рук не мине (Б. Грінченко); — Ми вже розшукуємо його ..А коли він штучка, наших рук не мине (М. Стельмах); // Бути побитим кимсь. — Ну, щастя твоє, але ще наших рук не минеш! — посварився (Левко) кулаком на Юрка (М. Стельмах); Хоч так, бабо, сядь, хоч так,.. а моїх, мовляв, рук не минеш… (В. Винниченко). 2. Потрапити до кого-небудь (про предмети). Не минула рук пристава й книжка (М. Стельмах). не мина́ти рук. — Жодна путяща залізяка, що потрапила в село, не минала його рук (М. Стельмах).... смотреть
【未】1) 从旁边走过, 经过2) (时间﹑ 某种现象等) 过去Багато літ минуло 许多年过去了3) 免去, 避免, 摆脱Не мине тебе кара 你免不了要受惩罚
(в русі) проминати, поминати, обминати, обходити стороною, випереджати; (лишати без уваги) пропускати; (- час) минатися, збігати, спливати, упливати, линути, летіти, пролітати; (- період часу) закінчуватися, кінчатися ; (- літа) сповнятися; док. МИНУТИ.... смотреть
Мина́ти. Проходити повз когось, щось. Тут попри Гірченка минув Грінка з панночкою (Галіп, 95); Самсонюк прудко пішов далі, а минаючи попри дім, неприязно глянув вгору, де блищали ся високі вікна бель-етажа (Галіп, 52)... смотреть
[mynaty]дієсл.mijać (проходити, обминати)
(при русі залишати щось збоку) поминати, лишати за собою, (про часові поняття) проходити, спливати// мчати (летіти) стрілою.
див. зникати; уникати
Мина́ти, -на́ю, -на́єш, -на́є
Passere, forbigå
мина́ти дієслово недоконаного виду
Passera
Passere
техн. течь (уходить)
-аю, -аєш mijać
გავლა