Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»
КРІПА́К¹, а́, ч., іст.Селянин, прикріплений до земельного наділу за часів панщини, праця і майно якого були власністю поміщика.Між кріпаками ходила тає... смотреть
I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИ... смотреть
I -а, ч., іст.Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин. II -а, ч., розм., рідко.Міцний тютюн.
кріпа́к[кр'іпак]-ака, м. (на) -аков'і/-аку, мн. -аки, -ак'іў
I -а, ч. , іст. Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.II -а, ч. , розм. , рідко.Міцний тютюн.
імен. чол. роду, жив.крепостной
кріпа́к 1 іменник чоловічого роду, істота селянин кріпа́к 2 іменник чоловічого роду тютюн рідко
див. невільник; селянин; тютюн; хлібороб; чернь
{кріпа́к} -ака́, м. (на) -ако́ві/-аку́, мн. -аки́, -акі́ў.
【阳】 农奴
Кріпа́к, -ка́; -паки́, -кі́в
Прыгонны
A serf
-а m chłop pańszczyźniany
кріпак, -а
див. РАБ.
прыгонны
прыгонны
ყმა