АРТИКУЛЯЦІЯ

лингв. артикуляция

Смотреть больше слов в «Українсько-російському словнику»

АРТИЛЕРІЙСЬКИЙ →← АРТЕРІЯ

Смотреть что такое АРТИКУЛЯЦІЯ в других словарях:

АРТИКУЛЯЦІЯ

-ї, ж. 1) лінгв. Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука мови; також положення мовних органів за вимови такого звука. •• ... смотреть

АРТИКУЛЯЦІЯ

(лат. articulatio - розчленування, від articulo - членувати, розчленовано вимовляти) - 1. Спосіб виконання звуків під час співу або гри на музичному інструменті. Існує три види А.: зв’язану (legato), роздільну (non legato), і коротку (staccato) з великою кількістю градацій в кожному виді. В нотопису А. передається за допомогою слів (legato, non legato, legatissimo, pizzicato, tenuto, portato, staccatissimo, legato secco, glissando, portamento тощо) або відповідними графічними позначками - лігами, крапками, рисками, акцентами і.т.д . 2. Чітке, виразне вимовляння голосних у співі, яке залежить від способу організації роботи голосового апарату. Вимовляння приголосних у співі називаеться дикцією.... смотреть

АРТИКУЛЯЦІЯ

АРТИКУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., лінгв.Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука; положення мовних органів при вимові такого звука.Дифто... смотреть

АРТИКУЛЯЦІЯ

-ї, ж. 1》 лінгв. Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука мови; також положення мовних органів за вимови такого звука.Арт... смотреть

АРТИКУЛЯЦІЯ

(лат. articulatio — розчленування) — рухи органів мовлення, а також їх положення, необхідні для утворення звуків мовлення. Досконально засвоєна А. усі... смотреть

АРТИКУЛЯЦІЯ

артикуля́ція (від лат. articulatio – розчленування) 1. Дія мовного апарата, внаслідок якої утворюються членороздільні звуки; виразність вимови. 2. Зчленування кісток, суглоб. 3. Спосіб виконання послідовного ряду звуків на інструменті чи голосом. 4. тех. Міра якості систем зв’язку, призначена для передачі мовних повідомлень.... смотреть

АРТИКУЛЯЦІЯ

артикуляція; ж. (лат., розчленування) 1. Дія мовного апарата, внаслідок якої утворюються членороздільні звуки; виразність вимови. 2. Зчленування кісток, суглоб. 3. Спосіб виконання послідовного ряду звуків на інструменті чи голосом. 4. тех. Міра якості систем зв'язку, призначена для передачі мовних повідомлень.... смотреть

АРТИКУЛЯЦІЯ

Спосіб виконання послідовності звуків голосом або на інструменті, напр., легато (поєднуючи звуки), стаккато (відриваючи), арко (потираючи струни смичко... смотреть

АРТИКУЛЯЦІЯ

імен. жін. родуанат., лінгв.артикуляция

АРТИКУЛЯЦІЯ

спосіб виконання послідовності звуків голосом або на інструменті, напр., легато (поєднуючи звуки), стаккато (відриваючи), арко (потираючи струни смичком), піццікато (смикаючи струни пальцем).... смотреть

АРТИКУЛЯЦІЯ

артикуля́ція[артиекул’ац'ійа]-йі, ор. -йеійу

АРТИКУЛЯЦІЯ

[artykul'acja]ж.artykulacja

АРТИКУЛЯЦІЯ

Артикуля́ція, -ції, -цією; -ля́ції, -цій

АРТИКУЛЯЦІЯ

артикуля́ція іменник жіночого роду

АРТИКУЛЯЦІЯ

{артиекула́ційа} -йі, ор. -йеійу.

T: 125